позлостити

ПОЗЛОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., кого.

Викликати почуття гніву якийсь час; посердитися, позлитися.

– Я .. навмисне зробив таку авантуру в шинку. .. Щоб тебе позлостити та сконфузити! (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. позлостити — позлости́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позлостити — -ощу, -остиш, док., перех. Злостити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позлостити — ПОЗЛОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., перех. Злостити якийсь час. — Я.. навмисне зробив таку авантуру в шинку. ..Щоб тебе позлостити та сконфузити! (Фр., VI, 1951, 290).  Словник української мови в 11 томах