Словник української мови в 11 томах

позлостити

ПОЗЛОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., перех. Злостити якийсь час.

— Я.. навмисне зробив таку авантуру в шинку. ..Щоб тебе позлостити та сконфузити! (Фр., VI, 1951, 290).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. позлостити — позлости́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. позлостити — -ощу, -остиш, док., перех. Злостити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позлостити — ПОЗЛОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., кого. Викликати почуття гніву якийсь час; посердитися, позлитися. – Я .. навмисне зробив таку авантуру в шинку. .. Щоб тебе позлостити та сконфузити! (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах