позлотець ПОЗЛО́ТЕЦЬ, тця, ч., рідко. Те саме, що позлі́тка 2; сухозлітка. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках позлотець — Позло́тець, -тця м. Мишура, сусальное золото. см. позлітка. Вх. Лем. 452. Словник української мови Грінченка