позлотець
ПОЗЛО́ТЕЦЬ, тця, ч., рідко.
Те саме, що позлі́тка 2; сухозлітка.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позлотець — Позло́тець, -тця м. Мишура, сусальное золото. см. позлітка. Вх. Лем. 452. Словник української мови Грінченка