позлотець

Позло́тець, -тця

м. Мишура, сусальное золото. см. позлітка. Вх. Лем. 452.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позлотець — ПОЗЛО́ТЕЦЬ, тця, ч., рідко. Те саме, що позлі́тка 2; сухозлітка. Словник української мови у 20 томах