позлотець
Позло́тець, -тця
м. Мишура, сусальное золото. см. позлітка. Вх. Лем. 452.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позлотець — ПОЗЛО́ТЕЦЬ, тця, ч., рідко. Те саме, що позлі́тка 2; сухозлітка. Словник української мови у 20 томах