позначитися —
ПОЗНА́ЧИ́ТИСЯ див. познача́тися.
Словник української мови в 11 томах
позначитися —
Познача́тися, -ча́юся, -єшся сов. в. позначи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Обозначаться, обозначиться. 2) Сдѣлаться, стать замѣтнымъ. Левиц. ПЙО. І. 482. І не позначилось ні трохи, а скілько уже брали. Иногда прямо въ значеніи: уменьшиться на видъ.
Словник української мови Грінченка