Словник української мови у 20 томах

позолотіти

ПОЗОЛОТІ́ТИ, і́є, док.

Набути кольору, відтінку золота.

Колос позолотів;

* Образно. Барвінком росяним пішла [осінь] – І слід позолотів (А. Малишко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. позолотіти — позолоті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. позолотіти — -іє, док. Набути кольору, відтінку золота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позолотіти — ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИ рідше, ЖОВТІ́ШАТИ підсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. позолотіти — ПОЗОЛОТІ́ТИ, і́є, док. Набути кольору, відтінку золота. Колос позолотів; *Образно. Барвінком росяним пішла [осінь] — І слід позолотів (Мал., Звенигора, 1959. 73).  Словник української мови в 11 томах
  5. позолотіти — Позолотіти, -тію, -єш гл. Сдѣлаться похожимъ на золото, пріобрѣсть цвѣтъ золота, пожелтѣть. Камен. у. Колос позолотів Г. Барв. 147.  Словник української мови Грінченка