позолотіти

ПОЗОЛОТІ́ТИ, і́є, док. Набути кольору, відтінку золота.

Колос позолотів; *Образно. Барвінком росяним пішла [осінь] — І слід позолотів (Мал., Звенигора, 1959. 73).

Значення в інших словниках

1. позолотіти — позолоті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позолотіти — -іє, док. Набути кольору, відтінку золота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позолотіти — ПОЗОЛОТІ́ТИ, і́є, док. Набути кольору, відтінку золота. Колос позолотів; * Образно. Барвінком росяним пішла [осінь] – І слід позолотів (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
4. позолотіти — ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИ рідше, ЖОВТІ́ШАТИ підсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). — Док.  Словник синонімів української мови
5. позолотіти — Позолотіти, -тію, -єш гл. Сдѣлаться похожимъ на золото, пріобрѣсть цвѣтъ золота, пожелтѣть. Камен. у. Колос позолотів Г. Барв. 147.  Словник української мови Грінченка