позолотілий

ПОЗОЛОТІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до позолоті́ти.

2. у знач. прикм. Який набув кольору, відтінку золота.

Таким звідсіль я в згадці понесу Цей добросердий храм на сіцілійських схилах, Його колон і плит позолотілих Спокійну міру, трудову красу (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 34).

Значення в інших словниках

1. позолотілий — позолоті́лий 1 дієприкметник від: позолотіти позолоті́лий 2 прикметник який набув відтінку золота  Орфографічний словник української мови
2. позолотілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до позолотіти. 2》 у знач. прикм.Який набув кольору, відтінку золота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позолотілий — ПОЗОЛОТІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до позолоті́ти. 2. у знач. прикм. Який набув кольору, відтінку золота. Таким звідсіль я в згадці понесу Цей добросердий храм на сіцілійських схилах, Його колон і плит позолотілих Спокійну міру, трудову красу (М. Бажан).  Словник української мови у 20 томах