Орфографічний словник української мови

позолотілий

позолоті́лий 1

дієприкметник

від: позолотіти

позолоті́лий 2

прикметник

який набув відтінку золота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. позолотілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до позолотіти. 2》 у знач. прикм.Який набув кольору, відтінку золота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. позолотілий — ПОЗОЛОТІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до позолоті́ти. 2. у знач. прикм. Який набув кольору, відтінку золота. Таким звідсіль я в згадці понесу Цей добросердий храм на сіцілійських схилах, Його колон і плит позолотілих Спокійну міру, трудову красу (М. Бажан).  Словник української мови у 20 томах
  3. позолотілий — ПОЗОЛОТІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до позолоті́ти. 2. у знач. прикм. Який набув кольору, відтінку золота. Таким звідсіль я в згадці понесу Цей добросердий храм на сіцілійських схилах, Його колон і плит позолотілих Спокійну міру, трудову красу (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 34).  Словник української мови в 11 томах