Словник української мови у 20 томах

позсихати

ПОЗСИХА́ТИ, а́є, док.

Висохнути, пересохнути (про все або багато чого-небудь).

Були річки – позсихали (Сл. Б. Грінченка);

По незораних степах – чистий пирій позсихав на корню [корені] (Панас Мирний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. позсихати — позсиха́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. позсихати — -ає, док. Висохнути, пересохнути (про все чи багато чого-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позсихати — ПОЗСИХА́ТИ, а́є, док. Висохнути, пересохнути (про все або багато чого-небудь). Були річки — позсихали (Сл. Гр.); По незораних степах — чистий пирій позсихав на корню [корені] (Мирний, IV, 1955, 240).  Словник української мови в 11 томах
  4. позсихати — Позсиха́ти, -ха́ю, -єш гл. Изсохнуть (во множ.). Були річки, — позсихали. Чуб. V. 539.  Словник української мови Грінченка