позсипати
ПОЗСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
Зси́пати все або багато чого-небудь.
Понаньмав [понаймав Тихін] комори.., позсипав і борошно, і зерно, що привіз, та й став прислухатись, що і як у них у селі поводиться (Г. Квітка-Основ'яненко);
Мірошник позсипав В обидва чоботи дукати, Млина покинув та й почав На всю округу панувати (Я. Щоголів);
Позсипала [господиня] з усіх мисок кришок, Що діти не з'їли: – Оце тобі, .. мій наймитку, Вечеря з обідом! (з думи).
Словник української мови (СУМ-20)