позівання

ПОЗІВА́ННЯ, я, с., діал.

Дія за знач. позіва́ти і звуки, утворювані цією дією.

В комірці, що служила їм [робітникам] спальнею, зчинилася метушня, почулися заспані голоси, гуркіт стільців, протяглі позівання, плюскіт води (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. позівання — позіва́ння іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. позівання — -я, с., діал. Дія за знач. позівати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позівання — ПОЗІВА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. позіва́ти і звуки, утворювані цією дією. В комірці, що служила їм [робітникам] спальнею, зчинилася метушня, почулися заспані голоси, гуркіт стільців, протяглі позівання, плюскіт води (Фр., III, 1950, 326).  Словник української мови в 11 томах