Словник української мови в 11 томах

позівання

ПОЗІВА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. позіва́ти і звуки, утворювані цією дією.

В комірці, що служила їм [робітникам] спальнею, зчинилася метушня, почулися заспані голоси, гуркіт стільців, протяглі позівання, плюскіт води (Фр., III, 1950, 326).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. позівання — позіва́ння іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. позівання — -я, с., діал. Дія за знач. позівати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позівання — ПОЗІВА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. позіва́ти і звуки, утворювані цією дією. В комірці, що служила їм [робітникам] спальнею, зчинилася метушня, почулися заспані голоси, гуркіт стільців, протяглі позівання, плюскіт води (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах