поз'їжджатися

ПОЗ'ЇЖДЖА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся і ПОЗ'ЇЗДИ́ТИСЯ, и́ться, имо́ся, ите́ся, док.

З'їхатися (про всіх або багатьох).

Фургони поз'їжджались до куреня (І. Нечуй-Левицький);

Новорічна вечірня пора з шахт сусідів склика до двора. Поз'їжджались сини, невістки (М. Рудь);

Поз'їздились із чужих царств і із свого царства доктори і лікарі (з казки);

На панові іменини поз'їздилося дворянство з усього повіту (Панас Мирний);

Нібито в місто поз'їздилися з усього округу дідичі й усе раду радять, як би придушити бунти (А. Головко);

// безос.

Літо 1951 року .. Тарасові Шевченку відкривають у парку перший на американському континенті пам'ятник. Поз'їжджалося люду – звідусіль (із журн.);

День публічної кари опришків у Станіславі був наче святом для шляхти. Поз'їздилося їх з усієї околиці (Г. Хоткевич).

Словник української мови (СУМ-20)