поклеп

ПО́КЛЕП, у, ч., рідко.

Несправедливе обвинувачення; наклеп.

[Жірондист:] Хіба ж не ти мене в тюрму загнав своїм поклепом? (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. поклеп — по́клеп іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. поклеп — див. наклеп  Словник синонімів Вусика
3. поклеп — -у, ч., рідко. Несправедливе обвинувачення; наклеп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поклеп — див. клевета, пасквіль, ябеда, інтрига  Словник чужослів Павло Штепа
5. поклеп — НА́КЛЕП (неправда, поширювана з метою знеславити, зганьбити кого-, що-небудь), ПО́КЛЕП рідко; ОБМО́ВА, НАГОВІ́Р, НАМО́ВА перев. мн. (несправедливе звинувачення в чому-небудь); ІНСИНУА́ЦІЯ книжн. (злісний наклеп, перев.  Словник синонімів української мови
6. поклеп — ПО́КЛЕП, у, ч., рідко. Несправедливе обвинувачення; наклеп. [Жірондист:] Хіба ж не ти мене в тюрму загнав своїм поклепом? (Л. Укр., II, 1951, 176).  Словник української мови в 11 томах