Словник української мови у 20 томах

поколисати

ПОКОЛИСА́ТИ, поколишу́, поколи́шеш і рідко поколиса́ю, поколиса́єш, док., кого, що.

Колисати якийсь час.

Він узяв рибу на руки, як дитину, і поколисав її, бажаючи зміркувати її вагу (І. Франко);

– Мені ж ось інколи, душі козацькій, дитя поколисати хочеться: але ж ні жінки, ні дитинки, – і я стинаю голови врагам... (О. Ільченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поколисати — поколиса́ти дієслово доконаного виду форми -колисаю, -колисаєш,... вживаються рідко  Орфографічний словник української мови
  2. поколисати — поколишу, поколишеш і рідко поколисаю, поколисаєш, док., перех. Колисати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поколисати — ПОКОЛИСА́ТИ, поколишу́, поколи́шеш і рідко поколиса́ю, поколиса́єш, док., перех. Колисати якийсь час. Він узяв рибу на руки, як дитину, і поколисав її, бажаючи зміркувати її вагу (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  4. поколисати — Поколиса́ти, -са́ю, -єш гл. = поколихати. Трошки поколисала, воно й заснуло.  Словник української мови Грінченка