поколювання

ПОКО́ЛЮВАННЯ, я, с.

1. Дія за знач. поко́лювати.

2. Незначний, але гострий біль, що з'являється час від часу.

Варто було Гені згадати браслети з шипами, як він знову відчував на шиї гостре поколювання і бачив перед собою темні окуляри й чорного павучка на білій плямці (Г. Усач).

Значення в інших словниках

1. поколювання — поко́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. поколювання — -я, с. 1》 Дія за знач. поколювати. 2》 Незначний, але гострий біль, що з'являється час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поколювання — ПОКО́ЛЮВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. поко́лювати. 2. Незначний, але гострий біль, що з’являється час від часу.  Словник української мови в 11 томах