поколупувати

ПОКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., що.

Колупати (у 1, 2 знач.) час від часу.

– Ти куди йдеш? – знову питає [дядько Володимир]. Нічого не каже [дівчинка], тільки поколупує носком землю (Є. Гуцало).

Значення в інших словниках

1. поколупувати — поколу́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поколупувати — -ую, -уєш, недок., перех. Колупати (у 1, 2 знач.) час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поколупувати — ПОКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Колупати (у 1, 2 знач.) час від часу. — Ти куди йдеш? — знову питає [дядько Володимир]. Нічого не каже [дівчинка], тільки поколупує носком землю (Гуц., З горіха.., 1967, 78).  Словник української мови в 11 томах