поколупатися
ПОКОЛУПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Вкритися тріщинами, заглибинами; потріскатися, поколотися.
Вона ніколи дуже нічим не клопоталась: .. чи хата два дні не метена, а піч поколупалась, .. їй дарма! (Грицько Григоренко).
2. Колупатися якийсь час.
Отава поколупався виделкою в якійсь там потраві, надпив трохи чаю і вийшов з їдальні (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)