поколупатися
ПОКОЛУПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Вкритися тріщинами, заглибинами; потріскатися, поколотися.
Вона ніколи дуже нічим не клопоталась: .. чи хата два дні не метена, а піч поколупалась, ..їй дарма! (Григ., Вибр., 1959, 109).
2. Колупатися якийсь час.
Отава поколупався виделкою в якійсь там потраві, надпив трохи чаю і вийшов з їдальні (Загреб., Диво, 1968, 27).
Словник української мови (СУМ-11)