поколупувати

ПОКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Колупати (у 1, 2 знач.) час від часу.

— Ти куди йдеш? — знову питає [дядько Володимир]. Нічого не каже [дівчинка], тільки поколупує носком землю (Гуц., З горіха.., 1967, 78).

Значення в інших словниках

1. поколупувати — поколу́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поколупувати — -ую, -уєш, недок., перех. Колупати (у 1, 2 знач.) час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поколупувати — ПОКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., що. Колупати (у 1, 2 знач.) час від часу. – Ти куди йдеш? – знову питає [дядько Володимир]. Нічого не каже [дівчинка], тільки поколупує носком землю (Є. Гуцало).  Словник української мови у 20 томах