поколінкувати

ПОКОЛІНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.

Поповзти на колінах.

Потоцький відійшов до столу, Остап поколінкував слідом (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. поколінкувати — поколінкува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поколінкувати — -ую, -уєш, док., розм. Поповзти на колінах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поколінкувати — ПОКОЛІНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Поповзти на колінах. Потоцький відійшов до столу, Остап поколінкував слідом (Панч, Гомон. Україна, 1954, 270).  Словник української мови в 11 томах