поколінкувати
ПОКОЛІНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.
Поповзти на колінах.
Потоцький відійшов до столу, Остап поколінкував слідом (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поколінкувати — поколінкува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- поколінкувати — -ую, -уєш, док., розм. Поповзти на колінах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поколінкувати — ПОКОЛІНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Поповзти на колінах. Потоцький відійшов до столу, Остап поколінкував слідом (Панч, Гомон. Україна, 1954, 270). Словник української мови в 11 томах