1. Словник української мови в 11 томах

поколінкувати

ПОКОЛІНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Поповзти на колінах.

Потоцький відійшов до столу, Остап поколінкував слідом (Панч, Гомон. Україна, 1954, 270).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поколінкувати — поколінкува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поколінкувати — -ую, -уєш, док., розм. Поповзти на колінах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поколінкувати — ПОКОЛІНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Поповзти на колінах. Потоцький відійшов до столу, Остап поколінкував слідом (П. Панч). Словник української мови у 20 томах