покорення

ПОКО́РЕННЯ, я, с.

Дія за знач. покори́ти¹ і покоря́ти.

Значення в інших словниках

1. покорення — поко́рення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. покорення — -я, с. Дія за знач. покорити I і покоряти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покорення — ЗАГА́РБАННЯ (насильне захоплення чужої території), ПІДКО́РЕННЯ, ПОКО́РЕННЯ рідше; ЗАВОЮВА́ННЯ, ІНТЕРВЕ́НЦІЯ (введення військ на чужу територію); ОКУПА́ЦІЯ (тимчасове захоплення чужої території); АНЕ́КСІЯ (насильне приєднання чужої території)...  Словник синонімів української мови
4. покорення — ПОКО́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. покори́ти¹ і покоря́ти.  Словник української мови в 11 томах