покошений
ПОКО́ШЕНИЙ¹, а, е.
Дієпр. пас. до покоси́ти¹ 2, 3.
Коли покошене сіно лежить у скиртах і припиняється робота на широких гірських луках, тоді алтайці святкують (В. Гжицький);
Кубинські повстанці, висадившись із “Гранми”, потрапили в засідку .. і були покошені кулеметним вогнем (Д. Павличко);
// поко́шено, безос. пред.
На всіх долинках покошено сіно (І. Франко);
Проса покошено. Спустіло тихе поле (М. Рильський).
ПОКО́ШЕНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до покоси́ти².
Вона вперше побачила пил на лампочці і трохи покошений килимок над ліжком (А. Трипільський).
Словник української мови (СУМ-20)