покошений
ПОКО́ШЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покоси́ти¹ 2, 3.
Коли покошене сіно лежить у скиртах і припиняється робота на широких гірських луках, тоді алтайці святкують (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 288);
Кубинські повстанці, висадившись із «Гранми», потрапили в засідку.. і були покошені кулеметним вогнем (Павл., Пальм. віть, 1962, 97);
// поко́шено, безос. присудк. сл.
На всіх долинках покошено сіно (Фр., IV, 1950, 387);
Проса покошено. Спустіло тихе поле (Рильський, І, 1956, 34).
ПОКО́ШЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покоси́ти².
Вона вперше побачила пил на лампочці і трохи покошений килимок над ліжком (Трип., Дорога.., 1944, 52).
Словник української мови (СУМ-11)