покрадений

ПОКРА́ДЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до покра́сти.

Тут починалися рахунки за спаш або за якесь покрадене жито (М. Коцюбинський);

// покра́дено, безос. пред.

[Харко:] Ви знаєте добре самі, що у мене коней покрадено, корова здохла (І. Карпенко-Карий);

// у знач. ім. покра́дене, ного, с. Украдені речі.

– Догнати його треба було, затримати й обшукати. Не міг же він десь далеко сховати покрадене (М. Трублаїні).

Значення в інших словниках

1. покрадений — покра́дений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. покрадений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покрасти. || покрадено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. покрадене, -ного, с.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покрадений — ПОКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покра́сти. Тут починалися рахунки за спаш або за якесь покрадене жито (Коцюб., І, 1955, 322); // покра́дено, безос. присудк. сл. [Харко:] Ви знаєте добре самі, що у мене коней покрадено, корова здохла (К.  Словник української мови в 11 томах