Великий тлумачний словник сучасної мови

покрадений

покра́дений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до покрасти.

|| покрадено, безос. присудк. сл.

|| у знач. ім. покрадене, -ного, с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. покрадений — покра́дений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. покрадений — ПОКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покра́сти. Тут починалися рахунки за спаш або за якесь покрадене жито (М. Коцюбинський); // покра́дено, безос. пред. [Харко:] Ви знаєте добре самі, що у мене коней покрадено, корова здохла (І. Карпенко-Карий); // у знач.  Словник української мови у 20 томах
  3. покрадений — ПОКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покра́сти. Тут починалися рахунки за спаш або за якесь покрадене жито (Коцюб., І, 1955, 322); // покра́дено, безос. присудк. сл. [Харко:] Ви знаєте добре самі, що у мене коней покрадено, корова здохла (К.  Словник української мови в 11 томах