покрапати

ПОКРАПА́ТИ, а́є, недок.

Крапати потроху або час від часу (про дощ).

Ніч... темно... дощ покрапає... (Г. Хоткевич).

ПОКРА́ПАТИ, покра́паю, покра́паєш і покра́плю, покра́плеш, док.

1. Крапати якийсь час (про дощ).

– Літо зійде – дощ не покрапає (О. Гончар).

2. що. Вкрити щось краплями чого-небудь.

Як гарно ложку ніс [батько] до рота, підтримуючи знизу шкоринкою хліба, щоб не покрапать рядно (О. Довженко).

3. що, перен. Вкрити якусь поверхню чим-небудь дрібним у багатьох місцях.

– Збудую [хату], уже й майстрів договорив, обсаджу тополями й вишнями. Старенькій матері звелю покрапати навколо запашними квітками (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. покрапати — покра́пати 1 дієслово доконаного виду крапати якийсь час покра́пати 2 дієслово доконаного виду вкрити краплями покрапа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. покрапати — I покрап`ати-ає, недок. Крапати потроху або час від часу (про дощ). II покр`апатипокрапаю, покрапаєш і покраплю, покраплеш, док. 1》 неперех. Крапати якийсь час (про дощ). 2》 перех. Вкрити щось краплями чого-небудь. 3》 перех., перен. Вкрити якусь поверхню чим-небудь дрібним у багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покрапати — ПОКРА́ПАТИ, покра́паю, покра́паєш і покра́плю, покра́плеш, док. 1. неперех. Крапати якийсь час (про дощ). — Літо зійде — дощ не покрапає (Гончар, Тронка, 1963, 61). 2. перех. Вкрити щось краплями чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах
4. покрапати — Покрапа́ти, -па́ю, -єш гл. Накрапывать (о дождѣ). Та се дрібен дощик покрапає, та синього моря доповняє. Чуб. V. 851. Став покрапать дощ. Драг. 424. --------------- Покрапати, -паю, -єш гл. Покапать.  Словник української мови Грінченка