покрапаний
ПОКРА́ПАНИЙ, ПОКРА́ПЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до покра́пати 2, 3.
Поклав [Богдан] перед нею її недбало скручені, покрапані парковими дощами конспекти (О. Гончар);
Ось вона полоще батькову сорочку, покраплену де-не-де незмиваними плямами мазуту (А. Шиян);
Можна було сісти на молодій, ще не запиленій пилюкою траві, рясно покрапаній наївними жовтенькими квітами (О. Гончар);
Покраплене ластовинням обличчя хлопчини було зосередженим і серйозним (П. Автомонов).
Словник української мови (СУМ-20)