покрасити

ПОКРАСИ́ТИ¹, ашу́, а́сиш, док., кого, що.

1. Те саме, що пофарбува́ти.

А он дивись – з Золотоноші Який [гласний] одмітний від других, – Покрасив в чорне брови (Панас Мирний);

Такі ляди коло вікон вицяцькував та покрасив [Хведір Турпак], що всі аж ойкають (Грицько Григоренко);

Де тих фарб набрали дівчата, щоб нитки для вишивання покрасити! (А. Хижняк).

2. Те саме, що заба́рвити.

Ще зелено в полях, ще золото літа не покрасило їх (О. Гончар).

ПОКРА́СИ́ТИ², а́шу́, а́си́ш, док., кого, що, заст.

Надати гарного вигляду, прикрасити; оздобити.

* Образно. Чи ти знаєш, рання зірко, Як була ти мені мила, А як стало нині гірко, Що магната покрасила? (П. Грабовський).

Значення в інших словниках

1. покрасити — покра́си́ти 1 дієслово доконаного виду надати гарного вигляду рідко покраси́ти 2 дієслово доконаного виду пофарбувати рідко  Орфографічний словник української мови
2. покрасити — -ашу, -асиш, док., перех., заст. Надати гарного вигляду, прикрасити; оздобити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покрасити — ЗАБА́РВЛЮВАТИ (надавати чому-небудь певної барви, кольору), ЗАФАРБО́ВУВАТИ, ФАРБУВА́ТИ, ЗАКРА́ШУВАТИ розм., КРА́СИ́ТИ розм., ОБА́РВЛЮВАТИ рідше, БА́РВИТИ рідко, ЗАФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФАРБО́ВУВАТИ рідко; РОЗФАРБО́ВУВАТИ...  Словник синонімів української мови
4. покрасити — ПОКРАСИ́ТИ¹, ашу́, а́сиш, док., перех. 1. Те саме, що пофарбува́ти. А он дивись — з Золотоноші Який [гласний] одмітний від других, — Покрасив в чорне брови (Мирний, V, 1955, 287); Такі ляди коло вікон вицяцькував та покрасив [Хведір Турпак]...  Словник української мови в 11 томах
5. покрасити — Покраси́ти, -шу́, си́ш гл. Украсить; скрасить. Одна молода чорнобрива і всіх покрасила. КС. 1883. II. 374.  Словник української мови Грінченка