Великий тлумачний словник сучасної мови

покрасити

покра́сити

-ашу, -асиш, док., перех., заст.

Надати гарного вигляду, прикрасити; оздобити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. покрасити — покра́си́ти 1 дієслово доконаного виду надати гарного вигляду рідко покраси́ти 2 дієслово доконаного виду пофарбувати рідко  Орфографічний словник української мови
  2. покрасити — ПОКРАСИ́ТИ¹, ашу́, а́сиш, док., кого, що. 1. Те саме, що пофарбува́ти. А он дивись – з Золотоноші Який [гласний] одмітний від других, – Покрасив в чорне брови (Панас Мирний); Такі ляди коло вікон вицяцькував та покрасив [Хведір Турпак]...  Словник української мови у 20 томах
  3. покрасити — ЗАБА́РВЛЮВАТИ (надавати чому-небудь певної барви, кольору), ЗАФАРБО́ВУВАТИ, ФАРБУВА́ТИ, ЗАКРА́ШУВАТИ розм., КРА́СИ́ТИ розм., ОБА́РВЛЮВАТИ рідше, БА́РВИТИ рідко, ЗАФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФАРБО́ВУВАТИ рідко; РОЗФАРБО́ВУВАТИ...  Словник синонімів української мови
  4. покрасити — ПОКРАСИ́ТИ¹, ашу́, а́сиш, док., перех. 1. Те саме, що пофарбува́ти. А он дивись — з Золотоноші Який [гласний] одмітний від других, — Покрасив в чорне брови (Мирний, V, 1955, 287); Такі ляди коло вікон вицяцькував та покрасив [Хведір Турпак]...  Словник української мови в 11 томах
  5. покрасити — Покраси́ти, -шу́, си́ш гл. Украсить; скрасить. Одна молода чорнобрива і всіх покрасила. КС. 1883. II. 374.  Словник української мови Грінченка