покривка

ПОКРИ́ВКА, и, ж.

1. рідко. Те саме, що покрива́ло.

Барвистими плямами падало світло крізь кольорові шибки на восковану долівку і лави, вкриті вишиваними шовковими покривками з добротного бухарського шовку (З. Тулуб);

Сатира його [М. Салтикова-Щедріна] в більшій мірі від Гоголевої політична, стає при сучаснім гніті єдиною прозірчастою покривкою (І. Франко).

2. діал. Те саме, що кри́шка¹.

Значення в інших словниках

1. покривка — покри́вка: — Під покри́вкою: під виглядом [46-1]  Словник з творів Івана Франка
2. покривка — покри́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. покривка — див. покривало  Словник синонімів Вусика
4. покривка — -и, ж. 1》 рідко. Те саме, що покривало. 2》 діал. Те саме, що кришка I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. покривка — I. КРИ́ШКА (верхня частина предмета, якою затуляють у ньому отвір), НА́КРИВКА, ПО́КРИШКА, ЗА́КРИВКА розм., ПО́КРИВКА діал.; ЛЯ́ДА (дверцята, котрі опускають на отвір у стелі, погребі, танку тощо); ВІ́КО (у діжці, скрині тощо).  Словник синонімів української мови
6. покривка — ПОКРИ́ВКА, и, ж. 1. рідко. Те саме, що покрива́ло. Барвистими плямами падало світло крізь кольорові шибки на восковану долівку і лави, вкриті вишиваними шовковими покривками з добротного бухарського шовку (Тулуб, Людолови, II, 1957, 450); Сатира його [М.  Словник української мови в 11 томах
7. покривка — Покрива, -ви ж. Покрышка. Але то ж вітер був сеї ночі великий, геть покриви поскидав з вуллів. Липовец. у. ум. покривка, покри́вочка.  Словник української мови Грінченка