покривитися

ПОКРИВИ́ТИСЯ, ривлю́ся, ри́вишся; мн. покри́вляться; док.

1. Стати кривим; зігнутися, викривитися.

Од суму уся моя постать, Мов лук, покривилась, Од туги мій стан ізігнувся (А. Кримський);

// Змінитися, перекоситися від болю, плачу або якихось почуттів (про обличчя, рот, губи).

Підкралось темне страхіття – застукало... Кожного рвонуло за серце, покривились болісно обличчя (С. Васильченко);

Вона бачить, що все обличчя Насті зрошене слізьми, що її вуста зблякли і покривилися від плачу (В. Речмедін);

// Схилитися набік; покоситися.

Що то за .. хатиночка стоїть, як вона у землю увійшла й покривилася (Марко Вовчок);

Двері покривилися, не пристають щільно (Панас Мирний).

2. Зробити гримасу від болю або виражаючи незадоволення, презирство і т. ін.

Інший давно б уже зваливсь із ніг, а Кирило Тур видержав усі чотири киї, не покривившись (П. Куліш);

З'ясувавши, в чім річ, Килигей презирливо покривився (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)