покритикувати
ПОКРИТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.
Піддати критиці.
[Недокус:] – Тонкошкірий ти, Тарасе, інтелігент. Покритикували, а він і з лиця змінився. А я думав, що в тебе шкіра товста, мужича (Ю. Збанацький);
Отут моя Оришка вся! Дивна жінка, ні на кого її не зміняв би! Вона тебе покритикує, вона тобі викаже і сама ж тебе й пошанує (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)