покровитель
ПОКРОВИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн., рідко.
1. Той, хто піклується, турбується про кого-небудь, підтримує когось; захисник.
На перший день Юрко мав і куток, і покровителя (С. Чорнобривець);
Дикунів покровитель і наставник дивився на свого підопічного такими очима, ніби купував кота в мішку (С. Добровольський);
// За релігійними уявленнями – святий, який оберігає, захищає кого-, що-небудь, допомагає, сприяє комусь, чомусь.
Головними ольвійськими божествами були Аполлон і Ахілл. Першого шанували як захисника міста, .. другого вважали володарем Чорного моря, покровителем мореплавства (з наук. літ.).
2. Той, хто створює сприятливі умови для чого-небудь, сприяє розвиткові чогось і т. ін.
Покровитель мистецтва.
Словник української мови (СУМ-20)