покровитель
покрови́тель
-я, ч., книжн., рідко.
1》 Той, хто піклується, турбується про кого-небудь, підтримує когось; захисник.
|| За релігійними уявленнями – святий, який оберігає, захищає кого-, що-небудь, допомагає, сприяє комусь, чомусь.
2》 Той, хто створює сприятливі умови для чого-небудь, сприяє розвиткові чогось і т. ін. Покровитель мистецтва.
Великий тлумачний словник сучасної української мови