покружити
ПОКРУЖИ́ТИ, ружу́, ру́жиш, док.
Кружити якийсь час.
Покружив я, покружив коло хати та й натрапив на стежку до греблі (Марко Вовчок);
З неба хмаркою промчиться [травень] В буйних порослях пшениці, В яблуневому гіллі Пошумує та покружить, – І дощем рясним та дужим Припадає до землі (М. Гірник).
Словник української мови (СУМ-20)