покружити
ПОКРУЖИ́ТИ, ружу́, ру́жиш, док. Кружити якийсь час.
Покружив я, покружив коло хати та й натрапив на стежку до греблі (Вовчок, VI, 1956, 261);
З неба хмаркою промчиться [травень] В буйних порослях пшениці, В яблуневому гіллі Пошумує та покружить, — І дощем рясним та дужим Припадає до землі (Гірник, Сонце.., 1958, 26).
Словник української мови (СУМ-11)