покручувати

ПОКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., що.

1. Крутити час від часу.

Покручуючи на вказівному пальці ключі, з апатичним виглядом рушив [Петя] на корівник (М. Ю. Тарновський);

Цвірчить і стриба горобець перед котом, що вловив гороб'я і, міцно здавивши зубами, покручує довгим хвостом та висвічує хижо очима (Панас Мирний);

Буйволи, покручуючи мохнатими горбами.., звернули в селі до свого обійстя (М. Коцюбинський);

Корній Кирилович був у доброму настрої. Сидів на своєму звичайному місці, покручував чорного вуса, вдоволено поблискував циганськими очима (Ю. Збанацький).

2. Крутити потроху.

Значення в інших словниках

1. покручувати — покру́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. покручувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех. 1》 Крутити час від часу. 2》 Крутити потроху.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покручувати — КРУТИ́ТИ (надавати чомусь обертового руху, рухати по колу), ОБЕРТА́ТИ, ВЕРТІ́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., МЛИНКУВА́ТИ розм.; ВИ́ХОРИТИ розм., ВИ́ХРИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. покручувати — ПОКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех. 1. Крутити час від часу. Покручуючи на вказівному пальці ключі, з апатичним виглядом рушив [Петя] на корівник (М. Ю. Тарн., Як на..  Словник української мови в 11 томах