покріпляючий
ПОКРІПЛЯ́ЮЧИЙ, а, е, розм.
Дієпр. акт. до покріпля́ти;
// у знач. прикм.
Хома за хвилю одержав бляшанку з покріпляючим напоєм (С. Ковалів).
Словник української мови (СУМ-20)ПОКРІПЛЯ́ЮЧИЙ, а, е, розм.
Дієпр. акт. до покріпля́ти;
// у знач. прикм.
Хома за хвилю одержав бляшанку з покріпляючим напоєм (С. Ковалів).
Словник української мови (СУМ-20)