покріпляючий
ПОКРІПЛЯ́ЮЧИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. теп. ч. до покріпля́ти;
// У знач. прикм.
Хома за хвилю одержав бляшанку з покріпляючим напоєм (Ков., Тв., 1958, 41).
Словник української мови (СУМ-11)ПОКРІПЛЯ́ЮЧИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. теп. ч. до покріпля́ти;
// У знач. прикм.
Хома за хвилю одержав бляшанку з покріпляючим напоєм (Ков., Тв., 1958, 41).
Словник української мови (СУМ-11)