покульгати
ПОКУЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
Піти кульгаючи.
Петров задоволено посміхнувся і покульгав на своє місце (І. Рябокляч);
Мусій відчув біль і тепле течиво в халяві чобота, але не стишив ходу, – покульгав вздовж вулиці до школи (В. Речмедін).
Словник української мови (СУМ-20)