покульгати
ПОКУЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
Піти кульгаючи.
Петров задоволено посміхнувся і покульгав на своє місце (І. Рябокляч);
Мусій відчув біль і тепле течиво в халяві чобота, але не стишив ходу, – покульгав вздовж вулиці до школи (В. Речмедін).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покульгати — покульга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покульгати — -аю, -аєш, док. Піти кульгаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покульгати — ПОКУЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Піти кульгаючи. Петров задоволено посміхнувся і покульгав на своє місце (Ряб., Золототисячник, 1948, 41); Мусій відчув біль і тепле течиво в халяві чобота, але не стишив ходу, — покульгав вздовж вулиці до школи (Речм., Весняні грози, 1961, 24). Словник української мови в 11 томах
- покульгати — Покульга́ти, -га́ю, -єш гл. Похромать. Словник української мови Грінченка