1. Словник української мови в 11 томах

покульгати

ПОКУЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Піти кульгаючи.

Петров задоволено посміхнувся і покульгав на своє місце (Ряб., Золототисячник, 1948, 41);

Мусій відчув біль і тепле течиво в халяві чобота, але не стишив ходу, — покульгав вздовж вулиці до школи (Речм., Весняні грози, 1961, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покульгати — покульга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покульгати — -аю, -аєш, док. Піти кульгаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покульгати — ПОКУЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Піти кульгаючи. Петров задоволено посміхнувся і покульгав на своє місце (І. Рябокляч); Мусій відчув біль і тепле течиво в халяві чобота, але не стишив ходу, – покульгав вздовж вулиці до школи (В. Речмедін). Словник української мови у 20 томах
  4. покульгати — Покульга́ти, -га́ю, -єш гл. Похромать. Словник української мови Грінченка