покумекати

ПОКУМЕ́КАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. Розібратися в чому-небудь.

А з другого боку ж – і злидні насідають .. От тут тобі й покумекай (Остап Вишня).

2. Міркувати, думати якийсь час.

– Чого ж ти сваришся, голубе? Сідай, кажу, покумекаємо... (В. Минко).

Значення в інших словниках

1. покумекати — покуме́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. покумекати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Розібратися в чому-небудь. 2》 Міркувати, думати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покумекати — ДУ́МАТИ що, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ (МА́ТИ НА МИ́СЛІ) (МА́ТИ В МИ́СЛІ і т. ін.) що, МА́ТИ ГА́ДКУ про кого-що, ПОМИШЛЯ́ТИ, МИ́СЛИТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. покумекати — ПОКУМЕ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Розібратися в чому-небудь. А з другого боку ж — і злидні насідають.. От тут тобі й покумекай (Вишня, І, 1956, 113). 2. Міркувати, думати якийсь час. — Чого ж ти сваришся, голубе? Сідай, кажу, покумекаємо… (Минко, Вибр., 1952, 319).  Словник української мови в 11 томах