покупниця

ПОКУПНИ́ЦЯ, і, ж.

Жін. до покупе́ць.

– Спитайте козачку Ельмас. Олена по-нашому, – нашвидку кинула покупниця і пірнула в юрбу (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. покупниця — -і. Жін. до покупець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. покупниця — покупни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. покупниця — ПОКУПНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до покупе́ць. — Спитайте козачку Ельмас. Олена по-нашому, — нашвидку кинула покупниця і пірнула в юрбу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 325).  Словник української мови в 11 томах