покупниця

ПОКУПНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до покупе́ць.

— Спитайте козачку Ельмас. Олена по-нашому, — нашвидку кинула покупниця і пірнула в юрбу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 325).

Значення в інших словниках

1. покупниця — -і. Жін. до покупець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. покупниця — покупни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. покупниця — ПОКУПНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до покупе́ць. – Спитайте козачку Ельмас. Олена по-нашому, – нашвидку кинула покупниця і пірнула в юрбу (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах